Українська греко-католицька церква

Хто Є Бог.

 

Хто Є Бог.

Бог є Життя і ти не можеш без Нього жити.

Бог є Любов і ти не можеш без Нього любити.

Бог є Творець і ти не можеш без Нього творити.

Бог є Спаситель і ти не можеш без Нього спастися.

Про дуже важливе в Престольний Празник.

Про дуже важливе в Престольний Празник.

   В Престольний празник дуже важливим є, переконання вірних в тому, що і вони є храмом Духа Святого, і престоли в їхніх серцях займають центральне місце в їхньому  духовному житті. Звідси, Покаяння та Причастя, є необхідним і найважливішим в це велике свято. В поміч цьому, є немало священиків, які прибувають на це свято, або ще кращим є, щоб вірні подбали заздалегідь про цю величну подію.

   Загальне причастя має велике значення в духовному розвитку парафії, що і в Церкві практикувалося віками. Різдво, Пасха, Престольний празник, є найбільшими родинними святами, і єднання в них з Христом через прийняття Св. Тайн, є найважливішим.

Бог Є Любов.

Не проклинай, бо будеш проклятий.

Не суди, бо будеш засуджений.

Не обмовляй, бо будеш відкинений.

Ти люби, і будеш прощений.

   Людиною керують  її наміри. Вона  підноситься через покору, а падає через гординю.

 Все, щоб не відбувалося, відбувається через волю людини.  А Бог, Є, Любов.

Молитва до Пречистої Діви Марії.

Молитва до Пречистої Діви Марії.

   Пречиста Діво Маріє, розбий наше серце кам’яне і дай нам живе, щоб любило Господа Бога і ближнього свого, як самого себе. Щоб ублажало і величало Тебе, згідно з Духом Святим, Який  прорік устами Твоїми    що,  ублажатимуть Тебе всі роди. Хочемо ублажати, хочемо величати, хочемо бути разом з Тобою у царстві Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа.

   Пречиста Діво Маріє, охорони нас від усякого зла. 

   Пречиста Діво Маріє, охорони нас від усякого зла.

    Пречиста Діво Маріє, охорони нас від усякого зла.   

     Пречиста Діво Маріє, випроси ласки у Господа нашого, Ісуса Христа, щоб охоронив нас від усякого зла.

Яким має бути пам’ятник на цвинтарі.

Яким має бути пам’ятник на цвинтарі.

     Коли людина відходить у вічність, у досконалий стан свого буття, для неї найважливіше виправити свої гріхи, від яких і буде цей стан залежати. Сама людина не може дати викуп за свої гріхи. Через смерть Ісуса на Хресті, ми викуплені від смерті, а через Церкву збудовану Спасителем, ми виправляємо свої гріхи, та гріхи своїх ближніх.  Отримавши владу просити і одержувати, ми це творимо у Христовій Церкві, до якої і належимо. Цю ласку ми отримали через Хрест, який для нас є знаменом перемоги над смертю, Жертовником на якому була принесена очищальна  Жертва за людський рід.  Тому, ми звеличуємо Хрест та шануємо Його, і ставимо на могилах своїх рідних. 

   Відвідуючи ці могили, ми зосеред-жуємо свою увагу на молитву про прощення гріхів похованого. Хрест є допомогою у наших проханнях, нагаду-ючи нам про любов та милосердя нашого Спасителя до нас. Тому ми повинні дбати про те, щоб ніщо не відвертало нашої уваги від молитви.

.  Перешкодою для нашої молитви можуть бути світлини, які зараз, в більшості, займають центральне місце на пам’ятнику, та не відображають реального стану похованої людини. Перешкодою є також і гоніння за виглядом пам’ятника, аби не бути гіршим. За цим всім, Хрест займає непомітне місце на людському пам’ят-нику, хоч і являється центральним у житті кожної людини.

  Саме таким чином ми зневажаємо Хрест. Приходячи на могилу, світлина покійника оживляє нашу пам'ять і повертає нас в минуле, замість того, щоб Хрест нас привів до уважної молитви.  Порівнюючи могили, які є гіршими чи кращим,  приводять нас в більшості до осуду та обмови. Отже замість того, щоб допомогти своєму рідному,  ми ще й грішимо.

   На могилі повинен бути тільки Хрест, який приводить нас до Спасителя, через Якого ми входимо у вічне блаженство. А так, як тіла похованих  є рівними між собою, пам’ятники повинні бути скромними і однаковими.

Християнські (Привітання).

Християнські  (Привітання).

   У нас є дуже гарний звичай,  на протязі цілого свого життя,  освячувати свої зустрічі  прославленням Господа, так як Він Є  нашим єдиним Спасителем.   Найчастіше ми освячуємо зустрічі словами « Слава Ісусу Христу», і відповідаємо, «Слава на віки». Саме тільки  Йому,  єдиному Богу,  належить  «Слава».  

   Але, на протязі церковного року, випадають величні Господні свята, в яких ми засвідчуємо нашу радість через дії Всевишнього, що до нашого спасіння. На Різдво Господа,  з 7-го 13-те січня ми промовляємо «Христос  Рождається»,  і відповідаємо  «Славімо Його», тому що, воістину, Господь, не тільки прийняв нашу збіднілу природу, але й постійно Рождається    в людських серцях, все з новою і новою силою, аби спасти своє творіння.  На заході України, є гарна традиція, цими словами прославляти Різдво,  сорок днів, до свята Стрітення.

   На Йорданські свята,  з 19-го по 27-ме січня,  ми промовляємо «Христос Хрищається»,  і відповідаємо,  «в струях Йорданських»,  або «в Йордані», тим самим засвідчуємо не тільки сам факт Хрещення в Йордані, але  й  про ласку Божу, через яку  людство постійно омивається від  своїх гріхів. 

     Від свята Пасхи  до свята Вознесіння, освячуємо свої зустрічі словами « Христос Воскрес»,  і відповідаємо  «Воістину Воскрес»,  стверджуючи тим самим правдиву  Істину, яка є в основі нашої віри.

    Такий звичай є дуже добрим, так як через наше визнання Ісуса Христа на землі, будемо визнані Ним, перед Отцем  Небесним, коли Спаситель прийде у своїй славі судити живих і мертвих.

   Не встидаймося, але прославляймо нашого Господа не тільки словами  але й ділами.

Статистика відвідування

Відвідувачі
44
Статті
251
Перегляди статей
56006

Зараз на сайті

На сайті 22 гостей та відсутні користувачі