Українська греко-католицька церква

Моліться за ненароджених дітей.

Знаємо та зневажаємо.

Моліться за ненароджених дітей.

     Душа твориться Богом і дається при зачатті в утробі матері. Що Бог створив, цього ніхто вбити не може. 

    Душа дозріває згідно волі Божої тут, на землі, або цей процес переривається при порушенні заповіді «не вбий», а також згідно стану спадкового здоров’я, чи з вини батьків. В кожному разі, душа формується, чи в тому, чи в паралельному світі. Зустріч батьків, із своїми дітьми, на страшному суді неминуча. Щоб ця зустріч була радісною, необхідно щиросердечно омитися Таїнством Покаяння, і прикласти багато зусиль, через молитву, та виконання Заповідей Господніх. Саме в такий спосіб, ми зможемо подарувати своїм дітям батьківську любов і не бути засоромленими.

    Поспішаймо до молитви, та покути за наші гріхи, щоб отримати прощення від Ісуса.

4. Знаємо та зневажаємо.Твій чоловік. Твоя Дружина.

«… Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає».(Лк 10,9.)

 Твій чоловік. Твоя дружина.

 

   Господь – люблячий батько, і  для своїх дітей все вибирає найкраще. Непомильний, Всесильний, Всезнаючий, єднає двох в одне, щоб спасти нас. Таке єднання від Господа, а не від нас. І лиш на страшному суді ми досконало це зрозуміємо. Тільки з тою людиною, яку дає тобі Бог, найлегше спастися. Духовні дари двох - найдосконаліші інструменти, якими Творець творить людину, яка зможе ввійти у Його царство. Але Господь, це робить не без нас, для цього потрібні Йому наші посвячені серця.

      Не розлучаймо, не руйнуймо те, що Бог  з’єднав.

3. Як святкувати неділю.

Знаємо  та зневажаємо.

Як маємо святкувати неділю.

   Святкувати це робити те, що освячує нас та інших.

 

   Шість днів Бог дав нам, щоб ми працювали для себе, а сьомий день віддали Йому. Коли ми працюємо для себе, то використовуємо всі 24 години на добу. Коли ж іде мова про сьомий день, то ми його скорочуємо, порушуючи заповідь. Звичайно, є обставини при яких ми вимушені працювати, але чи ми стараємося повернути те, що забрали у Господа. Чи може ми вважаємо правильним, взяти собі те, що нам не належить?. Отже сьомий день, 24 години, ми маємо віддати Господу, а якщо щось забираємо, то маємо виправити на протязі тижня. Дехто вважає сьомий день вихідним. Насправді його можна назвати вихідним, по відношенні до основної роботи, на якій ми заробляємо  для свого прожитку. Отже, сьомий день, це і є звільнення від своїх справ, і переведення всіх зусиль на Божі справи. Саме про це, дуже виразно,  сказано у заповіді Божій. І не маємо права допускати навіть думку, що в цей день можна мати інші плани. 

     Цей день є не  твій, але Господній.

2. Як відзначати день народження.

Знаємо та зневажаємо.

    Все створив Господь і всім управляє. За все дякуємо Богу, а найперше за дар життя. З цим даром, нам відкривається все створене з любові до нас. І був час, коли Господь сказав, щоб ми були у цьому світі  і, так сталося.

В Його волі було, щоб це відбулося через наших батьків. Тому і найбільша заповідь це любов до Бога, а любов до батьків, єдина заповідь з обітницею, тобто,  якщо будемо любити батьків то  «… добре тобі  буде і довго будеш жити на землі».

  Подяку Творцеві складаємо через побожне життя, згідно Його закону, а також, приймаючи живу участь в Церковному житті.  В цей день, коли ми відзначаємо день народження, маємо приступити  до Таїнства Покаяння, перепросити Господа за провини перед Ним. Потім прийняти Св. Причастя, до якого Господь постійно запрошує нас. При можливості скласти пожертву на дім Божий. Особливо в цей день, ми маємо розважати над тим, «Чому  Бог дав мені життя?. Що Він хоче від мене?. Що мені робити, щоб відповісти на таку довіру і любов до мене?. Поки ми не зможемо, ґрунтовно дати відповідь на ці запитання, до тих пір ми не будемо щасливі, а життя наше буде беззмістовним і пустим.

   Особливо в цей день ми повинні бути вдячні нашим батькам. Повага до них, добрі слова, розуміння, при можливості і подарунки.

  Якщо про цей день пам’ятають і наші знайомі, то з радістю долучаться до нашої подяки, тим самим поважаючи нас.

   В цей день  остерігайтеся  таких гріхів  як гординя, себелюбство, пияцтво, обмовляння… .

 Господь створив тебе і все для тебе, будь вдячний Йому.

1. Якою має бути поведінка християнина після Св.Причастя, що до прийнятих Св. Тайн.

Знаємо та зневажаємо.

   Якою має бути поведінка християнина після Св.Причастя, що до прийнятих Св. Тайн.

   Після Св. Причастя, не хрестячись, ми відходимо на своє місце, звідки і прийшли після виголосу священика, приступити до Св.Тайн, не цілуючи хреста та ікони, що знаходяться по середині храму, на тетраподі.

 Після завершення Літургії,  всі цілують Хрест та ікони і йдуть до своїх справ. Хочу звернути увагу на те, в який спосіб це відбувається. Перед тим, як цілуємо ікону чи хрест, ми два рази хрестимося, потім цілуємо і, ще раз хрестимося, витираючи  покладеною салфеткою те, що залишилося від нашого поцілунку. Якщо цілують всі, то на салфетці залишаються, як і  помада від помальованих губ, так і бодай хоч і в найменшій мірі Св.Причастя, яке залишається на губах причасника. Салфетки, які вже ледь не чисті викидаються, або їх перуть, таким чином ми зневажаємо Св.Тайни своєю необережністю. Щоб уникнути цього, причасник не цілує, а схиляючись торкається чолом ікони чи Хреста, і відходить до свого дому.

    Зневаження відбувається  і тоді, коли ми цілуємо руки жінкам після Літургії. Так як вони поспішаючи приготувати обід, звичайно миють руки. Так, як ми руки часто миємо, не позволяймо цілувати і не цілуймо рук, з причини зневаження Св.Тайн.  Тому священики не цілують рук, так як вони перебувають в постійному єднанні з Хрестом через Св.Причастя.   

 

Статистика відвідування

Відвідувачі
18
Статті
151
Перегляди статей
20253

Зараз на сайті

На сайті один гість та відсутні користувачі