Українська греко-католицька церква

Молитва до Пречистої Діви Марії.

Молитва до Пречистої Діви Марії.

   Пречиста Діво Маріє, розбий наше серце кам’яне і дай нам живе, щоб любило Господа Бога і ближнього свого, як самого себе. Щоб ублажало і величало Тебе, згідно з Духом Святим, Який  прорік устами Твоїми    що,  ублажатимуть Тебе всі роди. Хочемо ублажати, хочемо величати, хочемо бути разом з Тобою у царстві Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа.

   Пречиста Діво Маріє, охорони нас від усякого зла. 

   Пречиста Діво Маріє, охорони нас від усякого зла.

    Пречиста Діво Маріє, охорони нас від усякого зла.   

     Пречиста Діво Маріє, випроси ласки у Господа нашого, Ісуса Христа, щоб охоронив нас від усякого зла.

Яким має бути пам’ятник на цвинтарі.

Яким має бути пам’ятник на цвинтарі.

     Коли людина відходить у вічність, у досконалий стан свого буття, для неї найважливіше виправити свої гріхи, від яких і буде цей стан залежати. Сама людина не може дати викуп за свої гріхи. Через смерть Ісуса на Хресті, ми викуплені від смерті, а через Церкву збудовану Спасителем, ми виправляємо свої гріхи, та гріхи своїх ближніх.  Отримавши владу просити і одержувати, ми це творимо у Христовій Церкві, до якої і належимо. Цю ласку ми отримали через Хрест, який для нас є знаменом перемоги над смертю, Жертовником на якому була принесена очищальна  Жертва за людський рід.  Тому, ми звеличуємо Хрест та шануємо Його, і ставимо на могилах своїх рідних. 

   Відвідуючи ці могили, ми зосеред-жуємо свою увагу на молитву про прощення гріхів похованого. Хрест є допомогою у наших проханнях, нагаду-ючи нам про любов та милосердя нашого Спасителя до нас. Тому ми повинні дбати про те, щоб ніщо не відвертало нашої уваги від молитви.

.  Перешкодою для нашої молитви можуть бути світлини, які зараз, в більшості, займають центральне місце на пам’ятнику, та не відображають реального стану похованої людини. Перешкодою є також і гоніння за виглядом пам’ятника, аби не бути гіршим. За цим всім, Хрест займає непомітне місце на людському пам’ят-нику, хоч і являється центральним у житті кожної людини.

  Саме таким чином ми зневажаємо Хрест. Приходячи на могилу, світлина покійника оживляє нашу пам'ять і повертає нас в минуле, замість того, щоб Хрест нас привів до уважної молитви.  Порівнюючи могили, які є гіршими чи кращим,  приводять нас в більшості до осуду та обмови. Отже замість того, щоб допомогти своєму рідному,  ми ще й грішимо.

   На могилі повинен бути тільки Хрест, який приводить нас до Спасителя, через Якого ми входимо у вічне блаженство. А так, як тіла похованих  є рівними між собою, пам’ятники повинні бути скромними і однаковими.

Християнські (Привітання).

Християнські  (Привітання).

   У нас є дуже гарний звичай,  на протязі цілого свого життя,  освячувати свої зустрічі  прославленням Господа, так як Він Є  нашим єдиним Спасителем.   Найчастіше ми освячуємо зустрічі словами « Слава Ісусу Христу», і відповідаємо, «Слава на віки». Саме тільки  Йому,  єдиному Богу,  належить  «Слава».  

   Але, на протязі церковного року, випадають величні Господні свята, в яких ми засвідчуємо нашу радість через дії Всевишнього, що до нашого спасіння. На Різдво Господа,  з 7-го 13-те січня ми промовляємо «Христос  Рождається»,  і відповідаємо  «Славімо Його», тому що, воістину, Господь, не тільки прийняв нашу збіднілу природу, але й постійно Рождається    в людських серцях, все з новою і новою силою, аби спасти своє творіння.  На заході України, є гарна традиція, цими словами прославляти Різдво,  сорок днів, до свята Стрітення.

   На Йорданські свята,  з 19-го по 27-ме січня,  ми промовляємо «Христос Хрищається»,  і відповідаємо,  «в струях Йорданських»,  або «в Йордані», тим самим засвідчуємо не тільки сам факт Хрещення в Йордані, але  й  про ласку Божу, через яку  людство постійно омивається від  своїх гріхів. 

     Від свята Пасхи  до свята Вознесіння, освячуємо свої зустрічі словами « Христос Воскрес»,  і відповідаємо  «Воістину Воскрес»,  стверджуючи тим самим правдиву  Істину, яка є в основі нашої віри.

    Такий звичай є дуже добрим, так як через наше визнання Ісуса Христа на землі, будемо визнані Ним, перед Отцем  Небесним, коли Спаситель прийде у своїй славі судити живих і мертвих.

   Не встидаймося, але прославляймо нашого Господа не тільки словами  але й ділами.

Яке ім’я даємо дитині.

Яке ім’я даємо дитині.

   При Хрещені Свята Церква навчає давати  імена святих, які увіковічили своє життя прикладом святості. Саме ці люди  народилися в гріхах  як і всі ми  але,  впізнавши правдивого  Бога, вони  зреклися гріхів  і направили  всі свої зусилля до виконання Божих Заповідей,  через що і стали святими. Тому всі імена святих є добрими.

    Знаючи життя святих, ми обираємо ім’я саме того святого, який  особливо вразив нас своєю побожністю і може послужити найкращим прикладом у вихованні нашої дитини. Є дуже добре, коли ми притримуємося імен святих,  які є в нашому роді, це добавляє позитиву в повазі до своїх предків.

   Не можна називати своїх дітей в честь Богородиці  чи Ісуса Христа , тому що  Вони  народилися без гріха, і наші діти не можуть бути подібними до Них. Якщо хочемо назвати свою дитину ім’ям «Марія»,  то називаємо в честь св. Марії Магдалини, чи Марії Єгипетської, чи інших…,  які були звичайними людьми. Так само і з ім’ям Ісус.

   Якщо ми називаємо своїх дітей іменами, які не освячені життям святих, ми наражаємо себе на ряд незручних запитань що і  буде обмежувати  християнське виховання для них.

Моліться за ненароджених дітей.

Знаємо та зневажаємо.

Моліться за ненароджених дітей.

     Душа твориться Богом і дається при зачатті в утробі матері. Що Бог створив, цього ніхто вбити не може. 

    Душа дозріває згідно волі Божої тут, на землі, або цей процес переривається при порушенні заповіді «не вбий», а також згідно стану спадкового здоров’я, чи з вини батьків. В кожному разі, душа формується, чи в тому, чи в паралельному світі. Зустріч батьків, із своїми дітьми, на страшному суді неминуча. Щоб ця зустріч була радісною, необхідно щиросердечно омитися Таїнством Покаяння, і прикласти багато зусиль, через молитву, та виконання Заповідей Господніх. Саме в такий спосіб, ми зможемо подарувати своїм дітям батьківську любов і не бути засоромленими.

    Поспішаймо до молитви, та покути за наші гріхи, щоб отримати прощення від Ісуса.

4. Знаємо та зневажаємо.Твій чоловік. Твоя Дружина.

«… Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає».(Лк 10,9.)

 Твій чоловік. Твоя дружина.

 

   Господь – люблячий батько, і  для своїх дітей все вибирає найкраще. Непомильний, Всесильний, Всезнаючий, єднає двох в одне, щоб спасти нас. Таке єднання від Господа, а не від нас. І лиш на страшному суді ми досконало це зрозуміємо. Тільки з тою людиною, яку дає тобі Бог, найлегше спастися. Духовні дари двох - найдосконаліші інструменти, якими Творець творить людину, яка зможе ввійти у Його царство. Але Господь, це робить не без нас, для цього потрібні Йому наші посвячені серця.

      Не розлучаймо, не руйнуймо те, що Бог  з’єднав.

Статистика відвідування

Відвідувачі
39
Статті
227
Перегляди статей
42783

Зараз на сайті

На сайті 7 гостей та відсутні користувачі