Українська греко-католицька церква

Церква Св. Миколи 1938 року в Буську Львівської області

Історична довідка

   Перша згадка про місто Буськ (давній Бужеськ) походить з «Літопису Руського» і пов'язана з конфліктом князя Давида Ігоревича з Володарем Ростиславовичем 1098 року. 1100 року тут у Буську помер князь Давид Ігоревич - буський князь, і там був похований. Очевидно, що вже тоді в Буську існували церкви, бо хоронити в місті князя без церкви не годилося. Але, на жаль, до нас не дійшли жодні конкретні джерельні згадки про міські церкви - ні про кількість, ні про те, де вони стояли, ні про їх посвяти. Буськ - столиця князівства, розташованого на території історичної Волині, в ареалі волинського говору, найпівденніше волинське місто. Коли його засновано - невідомо, в кожному разі, це вже слов'янський город, очевидно, дулібського племени. Розташований він при устю Полтви до Бугу. В Буську збереглося два городища. Одне в парку, на мисі між Бугом і Полтвою, на лівому березі Бугу. Воно лежить на замковій терасі, на віддалі кільканадцяти метрів від ріки. Первісний характер городища затерся великою мірою при пристосуванні терену під парк. Все ж, можна ствердити, що це було невелике городище стіжкового типу з видолинком, тепер зарівняним. Сліди засипаного рову ще досить виразні. Друге городище, чотирикутньої форми, зі заокругленими рогами, лежить на правому березі Бугу, на краю високої тераси. Воно більше від першого. Походить, певно, з XIIIст. або й пізніших часів. Велике значення для оборони, крім городища, мав багнистий терен, на якому лежить місто . В Київському літописі під 1173 роком занотовано, що і тоді Буськ належав до Волині. В 1160-х роках Буськ став центром земель, пізніше відомих під назвою Буський повіт. В XIVст. Бужеськ - центр окремого повіту. В 1370-х роках він тимчасово належав до Львівської землі і 1376 року був наданий князем Владиславом Опольським

Дізнатися детальніше...

Празник св. Миколая

 19 грудня 2017 р. Б.

 Престольний празник у храмі св. Миколая. Знаменний день для нашого храму. Завершились роботи над куполами, піддашшям навколо храму, а також був встановлений та освячений хрест. З ласки Божої ми практично завершили 103-річне будівництво у нашому храмі. Дякуємо Богу за нашого пароха отця Михайла, завдяки його невтомній праці та молитві ми змогли зробити таку велику справу над завершенням будови нашого храму. Окрема дяка меценатам які не є байдужими до чужих потреб, у серці яких жевріє любов до Бога. Дякуємо також і нашим парафіянам котрі долучилися до роботи навколо храму, їхній терпеливості, невтомній праці. 
  Коли жертва є щира вона обов"язково буде зарахована Богом. Нехай Господь допоможе нам бути добрішими, щирішими, бути помічними для нашого ближнього.

Детальніше: Празник св. Миколая

Портрет о.Кирила Селецького у храмі св. Миколая.

   

 

 Кирило Селецький (1835-1918 )

  священик УГКЦ , публіцист, письменник, громадський діяч та засновник  двох жіночих чернечих згромаджень: Сестер-Служебниць Непорочної Діви Марії та згромадження   св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії. 
Душпастер с.Жужель (Жужеляни) та с.Цеблів.
 

ОТЕЦЬ КИРИЛО СЕЛЕЦЬКИЙ –
УБОГИЙ СІЛЬСЬКИЙ ПАРОХ З 
ВЕЛИКИМ КАПІТАЛОМ У СЕРЦІ

Отець-прелат Кирило Селецький – великий муж Української греко-католицької церкви кінця XIX початку XX століття.
Отець Кирило Селецький увійшов в історію УГКЦ та духовну історію українського народу як душпастир, публіцист, письменник, громадський діяч та засновник двох жіночих чернечих згромаджень, які є активними в нашій Церкві досі – Згромадження Сестер-Служебниць Непорочної Діви Марії та Згромадження св.. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії.

Детальніше: Портрет о.Кирила Селецького у храмі св. Миколая.

Статистика відвідування

Відвідувачі
22
Статті
174
Перегляди статей
27482

Зараз на сайті

На сайті 55 гостей та відсутні користувачі