Українська греко-католицька церква

ПЕРЕДУМОВИ МАЛОГО ГРІХА.

 

    Гріх проти Св. Духа є, переважно, наслідком дуже злого життя. Сутність смертного гріха полягає в тому, що він затьмарює розум і відвертає волю від Бога. Чим більше людина грішить, тим більше затьмарюється її розум, а воля, відвернена від Бога, стає щораз більше закам'янілою (Людов. Гран.). Наша душа — наче замкнена кімната; грішні вчинки перешкоджають світлу Св. Духа потрапити до неї (Галюра). Про фараона говорить св. Письмо: "І закам'янив Господь серце у фараона" (Вихід 9, 12), тобто Бог наслав на нього цю закам'янілість як кару за його гріхи (св. Авг.).

   У людей, які багато грішать, і думки грішні, тому на них Св. Дух не може вплинути, і вони не можуть навернутися.

   Хто грішить проти Св. Духа, той не може заслужити у Бога прощення гріхів, тому що він відштовхує милість Божу, необхідну для навернення.

   Христос говорить: "Хула на Духа не проститься... Коли хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому" (Мат. 12, 31-32). Очевидно, що той, хто навіть не хоче говорити про навернення, не може заслужити прощення. Тяжко вилікувати хворого, якщо він не приймає ліків; тяжко позбутися гріхів, коли хворий душевно відштовхує єдиний засіб порятунку — милість і ласку Бога (Рим. Кат.). Нерозкаяність — це єдиний злочин, якого Бог не прощає (св. Єр.). Нерозкаяність ображає Бога тяжче, ніж гріх (св. Золот.).

   На людей, котрі грішать проти Св. Духа, після смерті чекає вічне осудження.

   Господь Бог порівнює себе із виноградарем, котрий зробив все можливе для свого виноградника; якщо ж він все-таки не плодоносить, то виноградар розбирає огорожу, щоб люди спустошували і витоптували виноградник (Іс. 5,1-7). Гріх проти Св. Духа не є гріхом безсилля, але гріхом диявольської злоби і тому заслуговує найважчого покарання. Фараон загинув у Червоному морі разом із усім своїм військом (Вихід 14). Євреї, котрі чинили опір пророкам і навіть вбивали їх (Мат. 23, 27), тяжко спокутували в 70 р. після Христа. їх спіткало таке нещастя, якого не було від початку світу і не буде більше (Мат. 24, 21). Римляни зруйнували Єрусалим, понад мільйон євреїв загинуло від голоду, епідемій, міжусобиць або від меча римлян (Йос. Флав.). Бог чинить так, як розумний лікар, котрий не перестає приписувати хворому ліки, незва­жаючи на те, що вони відразу не допомагають, або хворий не хоче їх приймати; він докладає усіх своїх зусиль, щоб урятувати недужого (св. Золот.). Якщо ж хворий, нехтуючи усіма стараннями лікаря, все ж таки не хоче приймати ліків, або навіть викидає їх, тоді лікар перестає його лікувати. Так само чинить Бог із тими, котрі постійно чинять опір Його діючій ласці. Він залишає їх. Саме таких людей стосуються слова пророка Самуїла, які він сказав царю Савлу: "Ти відкинув Господнє слово, й Господь тебе відкинув" (І Сам. 15, 26).

   Душа, яка уникає впливу Св. Духа, кам'яніє, вона приречена на вічне осудження (А. Штольц).

   Гріхами, які волають до неба за помстою, є навмисне вбивство, заподіяння кривди убогим і немічним, затримання зарплати і гріх со-       домський.

   Ці гріхи настільки бридкі, що викликають у людей огиду. Коли Каїн убив свого брата Авеля, Бог сказав йому: "Голос крові брата твого кличе до мене з землі" (Буття 4, 10). У законах всіх держав за вбивство передбачені найтяжчі покарання.

   Гріхом, який волав до неба за помстою, було жорстоке ставлення фараона до ізраїльтян (Вихід 3, 7). Подібно грішили фарисеї, кривдячи убогих (Мат. 23, 14). Так само грішать і ті, хто користає з нещастя інших.

   Тяжким гріхом є кривда, заподіяна вдовам і сиротам (Вихід 22, 22; Сир. 34, 26). Життя вдів саме по собі є нелегким, адже вони повинні викону­вати і чоловічі обов'язки (дбають і про дітей, і про господарство). Тому вони заслуговують на милосердя і допомогу ближніх; хто ж кривдить вдів — той тяжко грішить.

   Грішить тяжко і той, хто вчасно не платить робітникам, які на нього працюють (Второзак. 24,14); хто безпідставно знижує заробітну плату (Як. 5, 4) чи не забезпечує робітникам нормальних умов праці.

   Гріх содомський отримав свою назву від назви міста Содому. Мешканці цього міста задовільняли свої тілесні пристрасті неприродним способом (Юд. 7). За це вони загинули у Божому вогні (Буття 18). До сьогодні Мертве море є сумним пам'ятником того огидного гріха.

   З повсякденними гріхами не слід плутати певні людські недоліки — неввічливість, схильність до немудрих жартів, розсіяність під час молитви і т.п.

   "Джерелом повсякденних гріхів є зла воля, недоліку — людське безсилля" (св. Франц. Сал.). Недоліки людського характеру не є гріхами, але і їх треба позбуватися.

(католицький народний катехизм)

Яким має бути пам’ятник на цвинтарі.

     Коли людина відходить у вічність, у досконалий стан свого буття, для неї найважливіше виправити свої гріхи, від яких і буде цей стан залежати. Сама людина не може дати викуп за свої гріхи. Через смерть Ісуса на Хресті, ми викуплені від смерті, а через Церкву збудовану Спасителем, ми виправляємо свої гріхи, та гріхи своїх ближніх.  Отримавши владу просити і одержувати, ми це творимо у Христовій Церкві, до якої і належимо. Цю ласку ми отримали через Хрест, який для нас є знаменом перемоги над смертю, Жертовником на якому була принесена очищальна  Жертва за людський рід.  Тому, ми звеличуємо Хрест та шануємо Його, і ставимо на могилах своїх рідних. 

   Відвідуючи ці могили, ми зосеред-жуємо свою увагу на молитву про прощення гріхів похованого. Хрест є допомогою у наших проханнях, нагаду-ючи нам про любов та милосердя нашого Спасителя до нас. Тому ми повинні дбати про те, щоб ніщо не відвертало нашої уваги від молитви.

.  Перешкодою для нашої молитви можуть бути світлини, які зараз, в більшості, займають центральне місце на пам’ятнику, та не відображають реального стану похованої людини. Перешкодою є також і гоніння за виглядом пам’ятника, аби не бути гіршим. За цим всім, Хрест займає непомітне місце на людському пам’ят-нику, хоч і являється центральним у житті кожної людини.

  Саме таким чином ми зневажаємо Хрест. Приходячи на могилу, світлина покійника оживляє нашу пам'ять і повертає нас в минуле, замість того, щоб Хрест нас привів до уважної молитви.  Порівнюючи могили, які є гіршими чи кращим,  приводять нас в більшості до осуду та обмови. Отже замість того, щоб допомогти своєму рідному,  ми ще й  грішимо.

   На могилі повинен бути тільки Хрест, який приводить нас до Спасителя, через Якого ми входимо у вічне блаженство. А так, як тіла похованих  є рівними між собою, пам’ятники повинні бути скромними і однаковими.

 

Травень 2018р.Б.

Новини сайту

Вівтарна дружина. Обхід кругом храму. Освячення зілля. Діти прославляють Бога у піснях та віршах.
  Свято Тіла і Крові Христових випадає на другий четвер після Зіслання Святого Духа або ж у четвер після неділі...
ПЕРЕДУМОВИ МАЛОГО ГРІХА. продовження     Можна сказати, що гріхи проти Св. Духа — це найтяжчі прогрішення проти трьох Божих чеснот: проти віри (опір...
ПЕРЕДУМОВИ МАЛОГО ГРІХА. продовження     Можна сказати, що гріхи проти Св. Духа — це найтяжчі прогрішення проти трьох Божих чеснот: проти віри...
Дата початку Петрівського посту безпосередньо залежить від Пасхи.  Петрів піст настає одразу після Трійці, у Духів понеділок. Зате закінчення Петрового посту...

Статистика відвідування

Відвідувачі
37
Статті
221
Перегляди статей
40615

Зараз на сайті

На сайті 39 гостей та один учасник

  • m.smachylo