Українська греко-католицька церква

РІЗНОВИДНОСТІ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЧЕСНОТИ.

 

   Згрішити може найправедніша людина, бо якою великою не була б набута вправність у доброму, вона, однак, не зносить свободи волі. "... коли комусь здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав" (І Кор. 10, 12). Пригадаймо падіння Давида або св. Петра.

   Чесноту легше втратити, ніж набути; і камінь швидко падає з гори, хоч трудно його на неї винести. Однак, один-єдиний смертний гріх знищує всю чесноту, подібно як одна фальшива струна псує всю гру інструмента чи як один невдалий штрих пензля нівечить найкращий образ.

   Терпіння само по собі не може знищити чесноти. Чеснота — наче дорого­цінна перла, — хоч і впаде в болото, але не втратись своєї краси і цінності (св. Золот.). Саме в терпінні найкраще виявляються чесноти.

    Людина і в гріху може виглядати праведною. Але її мнимі чесноти подібні до трупа, якому бракує душі (життя).

   Досконалі чесноти зменшуються, коли перестаємо сповню­вати добрі вчинки.

ГРIХ.

   Гріх — це свідоме і добровільне порушення Божої заповіді.

   Адам і Єва порушили заповідь Божу. Вони добре знали ту заповідь, і ніхто, навіть вуж, не змушував їх, щоб вони її порушили. Отже, вони скоїли гріх добровільно.

   До Божих заповідей відносимо і заповідь виконувати вчинки милосердя; окрім цього — усі закони, видані від імені Бога. Заповіді певні чинності забороняють, а певні — наказують виконувати. Відповідно до цього розрізняє­мо гріхи переступлення і гріхи залишення. Оскільки заповіді Божі перед­бачають або звеличення Бога або добро наше чи ближнього, то і гріх може бути спрямований або проти Бога, або проти нас самих, або проти ближнього.

   Гріх — це вияв непослуху щодо Бога. Гріх — це непослух щодо небесних заповідей (св. Амвр.). Грішник, скидає з себе ярмо Бога і каже: "Не буду служити" (Єр. 2, 20). Хто допускається гріха, той веде боротьбу проти Бога (Сузо). Грішник, скоюючи гріх, розпинає Христа, робить Його Кров марно пролитою (Євр. 6, 6). Злоба грішника вражає Христа болючіше, ніж Його гіркі страсті.

   Хто грішить, цей є ворогом власної душі (Тов. 12, 10). Нерозумно чинить той, що ображає особу, від якої залежить усе його майбутнє щастя; ще більш нерозумно чинимо, коли ображаємо Того, чиєї допомоги завжди потребуємо, від кого залежить наше майбутнє вічне спасіння. Коли б хтось, хто стоїть на високій вежі, держав тебе, завішеного на шнурі, у повітрі, чи відважився б ти його образити? Отож, твоє життя висить, наче на тонкій ниточці, і повністю залежить від Божої волі — кожної хвилі Бог може перетворити тебе у ніщо, а ти, немудрий, гнівиш Його (Людв. Іран.). Нам, нужденним людям, важко зносити образи, завдані нам такими ж людьми. Самі ж ми, однак, легко зневажаємо небесного Господа (Сальвіян).

   Припустимо, що двохрічна дитина чує якісь погані слова і повторює їх. Така дитина ще не може відрізнити добра від зла, не усвідомлює значення слів, які вимовляє, і отже, не поповнює гріха. Ной не згрішив п'янством, бо не знав, що вино має силу п'янити. Як, з однієї сторони не ж грішить та людина, яка не усвідомила, що саме вона робить, так, з другої сторони, допускається гріха той, хто є недбалим у набутті потрібних йому знань щодо праведного життя. Наскільки ж злісною є людина, що навмисне ухиляється від набуття необхідної для неї науки, щоб унаслідок цього вільно грішити. "Бо одне — не знати, і цілком інше — не хотіти знати. Хто відвертається від правди, щоб її не пізнати, цей є переступником закону" (св. Гр. В.). Отже, хто втікає від слова Божого, той колись не матиме оправдання в очах Бога. Гріх за своєю сутністю — це недозволена прив'язаність людини до будь-чого, яка відвертає її від Бога.

   Земні створіння — це лише засоби для осягнення вічного спасіння, отже, вони не можуть бути останньою метою людини.   Створіння подібні до ліків; прийняті в міру — допомагають, надмірно ж прийняті — шкодять і у досягнен­ні найвищої мети. Тому Бог дозволив прив'язуватись до створінь чи використо­вувати їх в щоденному житті тільки в означених межах і то лише настільки, наскільки це є потрібним або корисним для осягнення вічного спасіння. Бог дозволив, напр., споживати їжу з метою підтримання життя, але заборонив непоміркованість; дозволив посідати певну власність, але заборонив посягати на власність чужу і т.д.

   Хто поводиться зі створеним Богом інакше, ніж це дозволив Бог, цей віддаляється від Бога і від своєї останньої мети, міняє вічні розкоші на розкоші, що минають (Прем. 2, 1-9). Такий чинить, як дитина, яка, маючи до вибору шматок цукру і шматок золота, хапає цукор. Грішник покидає Бога — джерело живої води — і копає собі діряві колодязі (Єр. 2, 13). Отже, гріх є свого роду ідолопоклонством, бо грішник бажає створіння замість Бога. Скільки хтось має тяжких гріхів, стільки має богів (св. Єр.). Стільки кожний вшановує богів, скільки допустився тяжких гріхів (Св. Ант. Пад.). Через гріх людина стає слугою створіння або потрапляє у залежність від нього. Грішник — як та риба, що, спіймана на вудку, вже не може увільнитися. "Кожен, хто гріх чинить — гріха невольник" (Йоан 8, 34). Та з грішником, навіть, є гірше, ніж із невільником, бо невільник може утекти від господаря, а куди ж утече невільник гріха? Куди б не втікав, всюди тягне за собою свій гріх (св. Авг).

   Гріх — це найбільше зло на землі, бо лише через гріх може людина потрапити до вічної нужди.

   Люди, звичайно, вважають, що терпіння і дочасні негаразди — це зло, але ж насправді — це для нас ласка, бо через них не втрачаємо нічого у Бога, а, навпаки, багато користаємо. А багато хто думає, що найбільшим злом є вічне осудження, я ж буду навчати безустанно, що найбільшим злом є образа Ісуса Христа (св. Золот.). Тільки гріх може понизити і знеславити людину. Лише злі люди кажуть, що праця або убогість принизливі.

(католицький народний катехизм)

Продовження в наступному випуску.

Новини сайту

     Вознесіння Господнє !!!  Вітаємо усіх з цим величним святом !!!  Миру, злагоди та любові у Ваших серцях !!!
Оголошення !!!      Запрошуємо дітей віком з  5  до 10 років на християнський урок.                ...
ПЕРЕДУМОВИ ТЯЖКОГО ГРІХА    Передумовами тяжкого гріха є сприймання тієї чи іншої дії як тяжкий гріх; усвідомлення того, що та чи інша...
  ПЕРЕДУМОВИ ТЯЖКОГО ГРІХА    Передумовами тяжкого гріха є сприймання тієї чи іншої дії як тяжкий гріх; усвідомлення того, що та...

Статистика відвідування

Відвідувачі
34
Статті
212
Перегляди статей
36987

Зараз на сайті

На сайті 44 гостей та відсутні користувачі